Гормон прищитоподібної залози паратиреоїдин (паратгормон) посилює всмоктування кальцію у кишечнику, його реабсорцію у ниркових канальцях, сприяє розсмоктуванню кісток та видаленню з них кальцію; препарат також гальмує ниркову реабсорбцію фосфатів.
При гіпофункції прищитоподібної залози знижується вміст кальцію у крові і розвивається алкалоз. Це призводить до підвищення збудливості нервової системи і тетанії (підвищення тонусу м’язів обличчя і діафрагми, виникнення судом, ларингоспазму, порушення дихання — спазмофілія).
При гіперфункції прищитоподібної залози у крові підвищується рівень кальцію і це проявляється порушенням остеоутворення (розсмоктування кісткової тканини, деформація опорно-рухового апарату і переломи кісток), розвитком хвороби Педжета (деформівний остит), злоякісним остеолізом тощо.
Класифікація препаратів
|
Засоби, що застосовують при гіпофункції прищитоподібної залози (замісна терапія) |
Засоби, що застосовують при гіперфункції прищитоподібної залози (антитирооїдні) |
|---|---|
|
Паратиреоїдин |
Кальцитонін (міакальцикс) лосося синтетичний Кальцитонін (сибакальцин) людський синтетичний |
Паратиреоїдин (паратиреокрин, паратгормон) — гормон прищитоподібної залози тварин. Регулює кальцієвий обмін. Початок дії спостерігається через 12-24 год.
Показання до застосування: тетанія, спазмофілія, бронхіальна астма та інші алергійні захворювання.
Побічні ефекти: загальна слабкість, в’ялість, блювання, діарея.
Кальцитонін — регулятор мінерального обміну в кістковій тканині, антагоніст паратиреоїдину. Знижує виведення кальцію з кісток. Випускається у 2 формах: кальцитонін лосося синтетичний (міакальцикс) та кальцитонін людини синтетичний (сибакальцин).
Показання до застосування: остеопороз різного походження (краще призначати кальцитонін лосося), хвороба Педжета, остеоліз на тлі злоякісних пухлин, інтоксикація вітаміном D тощо.
Побічні ефекти: нудота, блювання, запаморочення, «припливи» до обличчя.