Протигельмінтні засоби — це препарати, які застосовують для лікування гельмінтозів. Гельмінтози дуже поширені серед населен­ня земної кулі. Збудниками гельмінтозів є глисти (гельмінти) та їхні личинки, які паразитують в організмі людей і тварин.

Відомо З класи гельмінтів:

  • нематоди (круглі глисти — аскариди, гостри­ки);
  • цестоди (стьожкові глисти — бичачий, широкий і карлико­вий ціп’як);
  • трематоди (сисуни).

Класифікація протигельмінтних засобів

Засоби, які призначають при кишкових нематодозах Засоби, які призначають при кишкових цестодозах Засоби, які застосовують при позакишкових гельмінтозах

Піперазину адипінат

Нафтамон

Мебендазол (вермокс)

Левамізол (декарис)

Пірантел (комбантрин)

Квіти пижма 

Квітиполину цитварного

Фенасал

Кора гранатника

Насіння гарбуза

Дитразину цитрат(лоскуран)

Хлоксил

Празиквантел

Засоби, для лікування хворих з кишковими нематодозами

Піперазину адипінат призначають дорослим всередину за схе­мою: при аскаридозі — протягом 2 днів, при ентеробіозі — 5 днів, при тяжких інвазіях курс лікування повторюють через 1 тиж. Пре­парат добре переноситься хворими; іноді зумовлює розвиток дис­пепсичних явищ, головний біль. Унаслідок вживання у високих дозах виникають нейротоксичні ускладнення. У хворих на епілеп­сію можуть загостритися напади захворювання.

Нафтамон — синтетичний протигельмінтний препарат. Призна­чають для лікування аскаридозу всередину щоденно за 2 год до сні­данку в дозі 5 г (для дорослих та дітей віком понад 10 років) протя­гом 3-5 днів. Лікування проводять в умовах стаціонару.

Мебендазол (вермокс) — синтетичний препарат, що має широ­кий спектр антигельмінтної дії і є малотоксичним. Призначають всередину для лікування ентеробіозу до або після їди (перед ковтан­ням таблетку слід розжувати) у дозі 100 мг і повторюють прийом через 2-4 тиж.

При аскаридозі дорослим і дітям віком понад 2 роки признача­ють по 100 мг 2 рази на день протягом 3 діб. Лікування можна пов­торити через 2-3 тиж.

Левамізол (декарис) — імуностимулювальний та протиглисний засіб. Має високу активність при аскаридозі. Призначають всереди­ну 1 раз перед сном. Лікування у разі необхідності повторюють че­рез 1 тиж.

Усі вищеперераховані препарати майже не всмоктуються з трав­ного каналу. Їх призначають всередину з водою під час або після їди. При за­стосуванні протинематодозних засобів не потрібно дотримуватися дієти і приймати проносні засоби.

Побічні ефекти: диспепсичні явища, головний біль, загальна слабкість, сонливість; при надходженні в кров препарати можуть справляти тератогенну дію.

Пірантел (комбантрин) порушує нервово-м’язову і пригнічує холінестеразну передачу, зумовлюючи в гельмінтів спастичний па­раліч. Призначають при аскаридозі, ентеробіозі, анкилостомідозі. Препарат переноситься добре.

Побічні ефекти: зниження апетиту, головний біль, нудота, діа­рея.

Квіти пижма — виявляють протигельмінтну та жовчогінну дію. Застосовують усередину у формі напою при аскаридозі, ентеробіозі, а також холециститі та хронічному гепатиті.

Протипоказання: більшість антигельмінтних препаратів про­типоказані в період вагітності та при виразці шлунка. Обережно призначають дітям до 1 року (мебендазол, пірантел).

Засоби для лікування хворих з кишковими цестодозами

Фенасал — синтетичний протиглисний засіб. Призначають все­редину одноразово дорослим і дітям віком понад 12 років по 8-12 таблеток при інвазії бичачим, широким і карликовим ціп’яком. Препарат приймають зранку або ввечері через 3-4 год після легкої вечері. Протягом дня вживають легкозасвоювані продукти. Перед прийомом препарату вживають 2 г натрію гідрокарбонату.

Кора гранатника. Використовують відвар з висушеної кори стов­бура і гілок цієї рослини (25-40 г на 200-300 мл води). Признача­ють випити його протягом 1 год.

Побічні ефекти: нерідко — загальна слабкість, запаморочення, порушення зору, можливі судоми.

Допомога: промити шлунок, дати активоване вугілля, сольовий проносний засіб.

Насіння гарбуза — пригнічує життєдіяльність бичачого, свиня­чого і карликового ціп’яка, широкого лентеця. Призначають всере­дину після підготовки впродовж 2 діб (дієта, ввечері — послаблювальний засіб, зранку — клізма). Хворому призначають 300 г сирого або висушеного насіння (розтертого з водою і медом) натще у ліжку протягом 1 год, через 3 год дають послаблювальний засіб і ще через півгодини роблять клізму.

Побічні ефекти: не встановлені.

У медицині застосовується густий екстракт кореневища чоловічої папороті – густа рідина темно-зеленого кольору. Діючі речовини рослини викликають параліч мускулатури стрічкових глистів, в результаті чого вони гинуть і виводяться з організму.

Засоби для лікування хворих з позакишковими гельмінтозами

Дитразину цитрат (лоскуран) — пригнічує розмноження збуд­ників філяріатозів (особливо мікрофілярій), слабше діє на дорослих паразитів; ефективний при аскаридозі.

Побічні ефекти: нудота, блювання, головний біль, біль у суглобах.

Хлоксил — виявляє протиглисну дію. Призначають при трематозах печінки. За 1-2 доби до лікування та в період застосування (упродовж 2 діб) слід обмежити споживання жирів та виключити алкоголь. Призначають препарат всередину через 1 год після легко­го сніданку в три прийоми з інтервалом 20-30 хв, потім, через 2-3 год, хворий має поснідати і ще через 2-3 год прийняти жовчогінні і спазмолітичні засоби (алохол). Через 2 доби хворий повинен прий­няти 10-20 г хлоксилу.

Побічні ефекти: біль у ділянці печінки та серця, алергійні реакції.

Празиквантел (білтрицид) підвищує проникність клітинних мембран паразитів для йонів кальцію, зумовлює спазм м’язів у глистів. При прийомі всередину добре всмоктується, виводиться нирками. Препарат має широкий спектр пригельмінтної дії. Висо­коефективний при кишкових цестодозах, а також позакишкових трематодозах.

Joomla Template by Joomla51.com