Віруси — це внутрішньоклітинні паразити. Впливати на них за допомогою ліків і не ушкодити при цьому клітини макроорганізму неможливо.
Противірусні засоби — препарати з обмеженим спектром терапевтичної дії. Найбільшого ефекту можна досягти при їх застосуванні з профілактичною метою або місцево.
Найбільше практичне значення мають засоби для профілактики та лікування грипу. До них відносять: ремантадин, оксолін, інтерферони (лаферон тощо), мідантан. Усі ці препарати захищають клітини людини від проникнення в них вірусу грипу. Призначають їх у період хвороби, але тільки в перші 2 доби захворювання з метою обмеження поширення вірусу в організмі і зменшення ускладнень захворювання, а також для індивідуальної та масової профілактики грипу під час епідемії.
При вірусних герпетичних ураженнях на шкірі та слизових оболонках ефективні препарати оксолін, герпевір, ацикловір, неовір, флореналь, бонафтон.
Для лікування хворих на СНІД призначають азидотимідин (зидовудин).
Оксолін — противірусний засіб у формі мазі, якою змащують 2 рази на день (вранці та ввечері) слизові оболонки носа, або у формі розчину, який закапують у кон’юнктивальний мішок по 2 краплі 5-6 разів на добу.
Активний до вірусів грипу, герпесу, аденовірусів.
Показання до застосування: профілактика та раннє лікування респіраторних вірусних інфекцій, лікування вірусних уражень шкіри та слизових оболонок.
Побічні ефекти: чхання, підвищене виділення слизу.
Інтерферони — глюкопротеїди, що виробляються клітинами макроорганізму у відповідь на інфікування вірусами. Препарат інтерферон лейкоцитарний одержують з донорської крові людини.
Для профілактики грипу і гострих вірусних захворювань розчин інтерферону закапують у носові ходи по 5 крапель 2 рази на добу. При перших ознаках грипу препарат краще вводити інгаляційно.
Існують противірусні препарати для лікування герпесу (ацикловір, флореналь, бонафтон).
Ацикловір виявляє антивірусну та імуномодулювальну дію.
Механізм дії: гальмує синтез нуклеїнових кислот вірусу. Препарат при прийомі всередину неповністю всмоктується з травного каналу, проникає через ГЕБ. Виділяється нирками.
Показання до застосування: простий герпес шкіри і слизових оболонок (всередину і місцево), усі форми простого і оперізувального герпесу (внутрішньовенно).
Побічні ефекти: нудота, блювання, пронос, кишкова коліка, головний біль, подразнення шкіри і слизових оболонок, алергійні реакції.
Протипоказання: гіперчутливість до препарату; період вагітності та годування груддю.
Флореналь — високоактивний противірусний препарат при захворюваннях, спричинених вірусами герпесу і аденовірусами.
Показання до застосування: аденовірусний кон’юнктивіт, епідемічний кератокон’юнктивіт, кератит.
Побічні ефекти: печіння в очах, дерматоз повік.
Бонафтон — активний щодо вірусу герпесу та аденовірусу.
Показання до застосування: герпетичний кератит, герпес простий та оперізувальний, герпетичний стоматит, гінгівіт, герпес статевих органів.
Особливості роботи з противірусними засобами:
- ремантадин необхідно призначати з метою профілактики та в перші дні захворювання на грип під час епідемії;
- в офтальмології слід застосовувати тільки 0,25 %, 0,5 % оксолінову мазь;
- інтерферони не можна застосовувати при порушенні функції нирок;
- інтерферон 2β (реаферон) не слід призначати пацієнтам з психічними порушеннями в анамнезі.