Стрептоцид — синтетичний антибактеріальний препарат корот­кої дії для місцевого та внутрішнього застосування. Швидко всмок­тується з травного каналу (дія триває 6 год), ацетилюється і виво­диться із сечею. Виявляє протимікробну дію на коки, кишкову та дифтерійну паличку, збудників шигельозу, сибірки.

Показання до застосування: ангіна, цистит, пієліт, коліт, для профілактики і лікування ранових інфекцій (порошок), захворю­вань шкіри (лінімент).

У наш час майже не використовується, оскільки недостатньо ак­тивний і має побічні ефекти.

Сульфадимезин і етазол швидко всмоктуються з травного кана­лу, майже не ацетилюються, виділяються нирками. Виявляють бактеріостатичну дію у відношенні грампозитивної та грамнегативної мікрофлори.

Показання до застосування: пневмонія, бронхіт, ангіна, полімієліт, цистит, уретрит, шигельоз.

Сульфазин — сульфаніламідний препарат средньої тривалості. Повільно всмоктується і повільніше, ніж стрептоцид, виділяється нирками. Тривалість бактеріостатичної дії — 6-8 год.

Показання до застосування: пневмонія, стафілококовий і стреп­тококовий сепсис, гонорея, шигельоз, малярія (разом з протима­лярійними засобами).

Сульфапіридазин (спофодазин) і сульфадиметоксин (мадрибон) — сульфаніламідні препарати тривалої дії. Препарати добре всмоктуються з травного каналу, проникають у легені, аденоїди, плевральну, синовіальну, асцитичну рідину, через плацентарний бар’єр і в грудне молоко. Тривалість дії складає 24-48 год.

Сульфамонометоксин ацетилюється і виводиться із сечею (до 14 г). Сульфадиметоксин і сульфапіридазин у великій кількості на­копичуються у жовчі.

Показання до застосування: хронічні і підгострі захворювання сечових і жовчовидільних шляхів, гінекологічні захворювання, бронхопневмонія, тонзиліт, фарингіт, гнійний отит, шигельоз.

Уросульфан - найбільш активний щодо стафілококів і кишкової палички. 
Добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Висока концентрація в сечі сприяє антибактеріальній дії на збудників інфекції сечових шляхів. Малотоксичний.

Показання до застосування: Гнійні інфекції сечовивідних шляхів: цистити (запалення сечового міхура), пієліт (запалення ниркової балії), цістопіеліти (поєднане запалення сечового міхура і ниркової миски), пієлонефрит (запалення тканини нирки та ниркової миски), інфіковані гідронефроз (захворювання нирок, що характеризується значним розширенням їх мисок і чашечок, ускладнене пієлонефритом - запальним ураженням тканин нирок).

Сульфален — сульфаніламідний препарат надтривалої дії. Після його прийому бактеріостатична концентрація в крові триває протя­гом 7 діб. Добре всмоктується (вживати краще до їди), проникає в рідини і тканини, виводиться з жовчю, не порушує функцію нирок. Застосовують так само, як і сульфапіридазин, а в разі токсоплазмозу також можна комбінувати з препаратами для лікування малярії.

Joomla Template by Joomla51.com